21 жовтня 2026 року в Історичній залі ректорату Університету Павла Йозефа Шафарика у Кошицях відбулося обговорення, присвячене оцінці попереднього Плану забезпечення гендерної рівності в УПЙШ (2022–2025 рр.) та визначенню стратегічних пріоритетів для наступного плану на період 2027–2030 років. Під час заходу, який модерувала голова Комісії з питань гендерної рівності УПЙШ doc. Mgr. Адріана Єсенкова, PhD., експерти з академічних кіл поділилися своїми поглядами на такі ключові теми, як гендерно-орієнтоване управління, кар’єрне зростання та створення безпечного середовища. Дискусія поєднала теоретичні засади з практичним досвідом, що дозволило сформулювати цінні висновки.
Prof. h. c. doc. JUDr. Марія Буйнякова, CSc., поділилася досвідом своєї роботи на посаді омбудсмена. З моменту вступу на посаду у 2024 році вона отримала 58 окремих скарг або звернень від студентів та співробітників університету. Усі випадки були належним чином розглянуті, після чого вжито відповідних заходів. Університет імені Павла Йозефа Шафарика у Кошицях став одним із перших вищих навчальних закладів у Словаччині, де запровадили посаду омбудсмена для студентів і персоналу — ключову ініціативу в межах Плану забезпечення гендерної рівності. Омбудсмен виявила проблему, що полягає в розбіжностях між умовами та критеріями, які застосовуються на різних факультетах і кафедрах університету, та наголосила на необхідності уніфікації цих вимог для всіх співробітників і студентів вишу.
Проректорка з інтернаціоналізації, doc. Ing. Сільвія Ручінська, PhD., обговорила інтеграцію принципів гендерної рівності в «Стратегію управління людськими ресурсами для дослідників» (HRS4R) та відповідний план дій, що наразі впроваджуються в Університеті Павла Йозефа Шафарика. Вона відзначила низку вагомих результатів реалізації HRS4R та успішні приклади просування гендерної рівності, зокрема: створення дитячого садка при університеті (передусім для дітей співробітників), запровадження інституту омбудсмена, а також розробку грантової програми для підтримки дослідниць, які повертаються з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або відпустки для догляду за дитиною. Крім того, вона розповіла про різноманітні «жорсткі» та «м’які» інструменти, за допомогою яких університет реалізує свою політику гендерної рівності. Спікерка наголосила на важливості стратегічного закріплення цієї теми на рівні вищого керівництва установи, а також підкреслила роль керівників у формуванні кадрової політики та визначенні меж толерантності й гнучкості. Проректорка також повідомила про запуск нового порталу для співробітників на вебсайті університету — ініціативи, яка також виникла в межах впровадження HRS4R вУПЙШ. Цей портал забезпечує зручний централізований доступ до всієї необхідної інформації, внутрішніх нормативних документів, послуг і можливостей для професійного розвитку, доступних в університеті як для місцевих працівників, так і для колег з-за кордону.
Doc. Ing. Люція Босакова, PhD., з Інституту психології здоров’я та методології досліджень Медичного факультету Університету Павла Йозефа Шафарика, відзначила сміливість і критичне мислення сучасного покоління студентів, а також вказала на необхідність сприяти більшій автономії дослідників. Водночас вона розкритикувала викривлене зображення «покоління Z» у медіа, де їх часто характеризують як менш здібних або таких, що не мають бажання ефективно працювати. Вона поділилася власним позитивним досвідом і прикладами передових практик із закордонних університетів, що стосуються організації робочого часу та оцінювання результативності працівників.
Директорка Університетського консультаційного центру УПЙШ (UNIPOC) Mgr. Вероніка Зібринійова, PhD, відзначила зростання інтересу серед молоді до питань психічного здоров’я. Окрім психологічного консультування, студенти часто звертаються за порадами щодо кар’єрного розвитку; ключовою темою тут є баланс між роботою та особистим життям, зокрема визначення життєвих пріоритетів — у тому числі стосовно часу, присвяченого роботі та кар’єрі. Директорка також звернула увагу на посилення відчуття фрустрації серед викладачів, які часто стикаються зі складними ситуаціями в освітньому процесі. Розширення спектра послуг із підтримки та консультування, щоб вони охоплювали й співробітників університету, могло б стати одним із можливих рішень.
Mgr. Клаудія Ковачова, членкиня студентської секції Академічного сенату Університету Павла Йозефа Шафарика, представила погляд студентства. Відзначивши роботу центру UNIPOC та запровадження посади омбудсмена, вона водночас звернула увагу на стійкі гендерні стереотипи, а також на необхідність кращого інформування студентів про наявні механізми вирішення проблем, з якими вони стикаються. Спираючись на обговорення з іншими студентами — і порівнюючи ситуацію в нашому університеті зі станом справ в інших словацьких вишах, — вона охарактеризувала прогрес у сфері гендерної рівності в нашому університеті як дуже значний. Сенаторка запропонувала передбачити місця для представників студентства в Комісії з питань гендерної рівності при УПЙШ у Кошицях.
Доцентка Адріана Єсенкова, PhD, зазначила: якщо ми прагнемо й надалі подаватися на європейські дослідницькі гранти та залишатися частиною європейського наукового простору, вкрай важливо продовжувати інтегрувати гендерний дискурс у внутрішню політику університету. Серед актуальних викликів вона назвала збір відповідних даних для моніторингу й аналізу, а також розробку опитувальників для співробітників, що стосуються їхнього сприйняття власного благополуччя, балансу між роботою та особистим життям, а також ризику професійного вигорання. Під час обговорення вона також згадала про майбутній сертифікований інтегрований курс під назвою «Гендер, наука і суспільство», розроблений для освітніх програм у галузі соціальних і гуманітарних наук.
За підсумками зустрічі було визначено конкретні кроки для нового плану забезпечення гендерної рівності на період 2027–2030 років. До них належать: забезпечення гендерно-збалансованого управління університетом, підтримка кар’єрного розвитку та лідерства, врахування балансу між роботою та особистим життям працівників, підтримання безпечного й шанобливого академічного середовища, а також посилення інтеграції гендерного аспекту в наукові дослідження, інновації та освітній процес.
